Конспект інтегрованого уроку з географії та української літератури. «Річка. Панас Мирний «Удень на Купала»
Мета
навчальна: сформувати уявлення про річку, її частини,
з’ясувати відмінність між рівнинною та гірською річкою, дати поняття про
водоспад, продовжити знайомити учнів з творчістю відомого українського письменника
Панаса Мирного;
розвиваюча: розвиток словесно-логічного мислення на
основі аналізу прочитаного, розвиток уяви на основі зіставлення змісту прочитаного
та особистого життєвого досвіду, розширення
словникового запасу учнів під час роботи з текстом, розвиток вміння працювати з фізичною картою
України;
виховна: виховувати любов до природи засобами
художньої літератури, виховувати позитивні моральні якості, зокрема повагу до традицій
українського народу.
Тип уроку: бінарний
Обладнання: підручники «Географія», «Літературна
читанка», індивідуальні картки, фізична карта України, відеоматеріали,
презентація «Річки. Народні обряди».
Словникова робота
Гирло – місце, де струмок або
річка впадають в іншу річку або
море.
Маринка, Марена – чучело, яке
виготовляють у свято Івана Купала.
Обніжок – вузька неорана смуга землі між
ланами, городами.
Хід уроку
І Підготовчий етап
1. Організація початку уроку
Вчителі перевіряють
готовність робочих місць
Вчитель української літератури:
-
Добрий день, діти. На нашому уроці присутні гості, тож привітайтеся з ними,
щиро посміхніться, подаруйте їм гарний настрій і тепло свого серця.
Вчитель географії:
- А зараз ви подивитесь відео, послухаєте пісню; будьте уважні, ви
здогадаєтеся про що у нас сьогодні буде іти мова.
(Відео «пісня
«Водограй)
2. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу
Вчитель географії:
Складання асоціативного куща
ІІ Основний етап
1.
Викладання нового матеріалу
Вчитель географії:
1.Тече, тече – витече,
Біжить, біжить – не вибіжить.
(Річка)
2. Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить.
(Річка)
3. Крутиться,
вертиться, берега держиться.
(Річка)
Так, ми будемо говорити про річки, та народні
обряди, які пов’язані з річкою. (Слайд «Річка»)
Тож, тема уроку: «Річки. Панас Мирний «У день
на Купала»
Давайте зробимо запис у своїх індивідуальних картках. ( учні записують
дату і тему уроку)
Завдання нашого уроку
-
дізнатися,
що таке річка
-
познайомитись з будовою річки
-
з’ясувати
відмінність між рівнинною та гірською річками
-
опрацювати
твір Панаса Мирного «У день на Купала»
(уривок з оповідання «За водою»)
-
зупинитися
на народних святах та обрядах, пов’язаних з річкою
Що ж таке річка?
Вчитель української літератури:
- Готуючись до цього уроку ми з учнями провели невеличку пошукову роботу,
найшли багато загадок, прислів’їв, приказок, віршів про річку. Хотіли побільше
розповісти їх на цьому уроці, але несподівано знайшовся такий вірш, який
розповість про річку майже все, і ми вирішили зупинитися саме на ньому.
Читання учнями вірша
«Річка»
Ніби синя стрічка,
через поле й гай
Поспішає річка у
далекий край.
Увібравши в себе із
струмків води,
Пробива завзято
довгії шляхи.
І про все, що бачить,
розповідь складає,
Хвильками-устами тихо промовляє:
“Я з землі прорвалась
чистим джерелом,
Рушила по лісу, стала
потічком.
Потім мандрувала,
вилась поміж скал,
Бігла, простувала
через греблі й вал.
Землю напувала, буйно
щоб цвіла,
Для звірят у спеку
втіхою була.
Сонечко вмивала
ранньої пори,
Освіжала хмарки
залюбки вгорі.
Пестила веселки
райдужну дугу,
Сповила в тумани
вербу молоду.
Човники гойдала на
своїм плечі,
Проводжала в вирій
журавлів ключі.
Ясночолий місяць та
ясні зірки
Срібло промивали у
моїй воді.
І помчала річка в
невідому даль,
Кинувши на коси
голубу печаль.
Підтюпцем прямує через
поле й гай,
Щоб ще більш
дізнатись про свій рідний край.
Вчитель географії
- Так, дійсно, цей віршик допоможе нашому знайомству з річкою. Я гадаю,
що серед вас, мабуть, не знайдеться жодного учня, хто б сказав, що ніколи в житті не бачив
річки. (Слайд «Річка»)
Яке б визначення ви дали річці?
Річка – це постійний потік води. Робимо запис в індивідуальних картках.
А зараз ми познайомимося з частинами річки. (Слайд
«Схема річки»)
Як і все в цьому світі, річка має початок і кінець. Хто з вас знає,
як називається початок річки?
- Витік. (Відео «Витік річки»)
- Саме звідси, з глибини лісового джерела вибігає
блакитне чудо – майбутня річка. Немає чистішої і смачнішої води, ніж джерельна.
Цей маленький струмочок дзвенить, співаючи про народження річки.
Робота з індивідуальними картками: учні позначають витік річки.
- А як називається кінець річки?
- Гирло. (Слайд «Схема річки»)
- Кінцем річки може бути інша річка, озеро, море. (
відео «Гирло»)
Робота з індивідуальними картками: учні позначають гирло річки.
- А протяжність від витоку до гирла складає довжину
річки. ( Слайд «Схема річки»)
- Кожна річка ледь народившись прокладає собі шлях, вимиваючи
велику заглибину. Русло – заглибина, по якому тече річка
Робота з індивідуальними картками: учні позначають русло річки.
- Ви звернули увагу, як змінюється ширина річки від
витоку до гирла. Чому? В неї впадають інші річки, які називаються притоками.
(Слайд «Схема річки») Притоки впадають з різних сторін. В залежності від цього
їх називають правими і лівими. ( учні пригадують, як визначити правий і лівий
берег річки)
Робота з індивідуальними картками: учні позначають притоки річки, і підраховують кількість правих і
лівих приток.
- В залежності від рельєфу річки бувають двох типів:
гірські і рівнинні.
Порівняння гірської і рівнинної річки. ( Слайд «Гірська і рівнинна
річки»)
Робота з індивідуальними картками: річки бувають: гірські і рівнинні.
Самостійна робота з підручником: знайти
визначення, що таке водоспад. (Відео «Ялинський водоспад»)
Робота з фізичною картою
України.
Гра «Відгадай річку за описом».
Її витік в Курській
області Росії, має мілководні притоки, спокійну, повільну течію, ця річка
впадає в найбільшу річку Харківської області Сіверський донець. Її притоки
мають назви Герасим, Осколець, Дубівка, Куп’янка. Так, це наша річка Оскіл!
Знайдіть і покажіть її на карті.
- А зараз ми відпочинемо, і час
готуватися до свята. Але що це? Починається дощ! (Відео «Дощ»)
Фізхвилинка
- А чи знаєте ви як звучить дощ? Давайте спробуємо
відтворити музику дощу.
Повіяв вітерець ( потерти долоні)
Став накрапати дощ (клацаємо пальцями)
Дощ посилюється (плескаємо по плечах)
А ось і справжня злива (плескаємо по ногах)
А ось і буря (тупочемо ногами)
Злива стихає (плескаємо по ногах)
Дощ стихає (плескаємо по плечах0
Поодинокі краплі падають на землю (клацаємо пальцями)
Вщухає вітерець (потерти долоні0
Хмари розійшлися (руки в сторони)
Ура, сонце! (руки вгору)
Вчитель
української літератури:
-
Дощ закінчився, час вирушати далі. З глибини віків прийшло до нас свято Івана
Купала, свято літнього сонцестояння, свято тепла, молодості та кохання, яке
відзначається в ніч на 7 липня. За народним повір'ям, у цей день відбуваються
різні дива: трави і квіти набувають магічної сили, земля відкриває свої скарби,
сонечко спускається з неба, щоб викупатись у річці, а опівночі вогнистим цвітом
розквітає папороть — хто знайде той цвіт, той здобуде багатство і здоров'я. (Слайд)
Звернемося
до підручника. Українські письменники не раз зверталися у своїй творчості до
народних свят та обрядів. І сьогодні ми з вами попрацюємо над уривком з
оповідання «За водою». Воно належить талановитому перу Панаса Мирного.
Відкриємо підручники. З чого ж починається святкування?
Читання уривку « У день на Купала зрана… « до слів: «ярою пшеницею…»
Обговорення:
- Що робили
дівчата? (плели вінки)
- А що в цей час робили хлопці? (ламали гілля)
- Для чого
хлопці ламали гілля? (щоб зробити Маринку)
- І ось вони
зустрілися, побачили одні одних. Як зустрілися дівчата і парубки? Давайте знайдемо в тексті це уривок.
«Дівчата, он – парубки…» до слів: «пісня стихла…»
-
Про що домовлялися дівчата і парубки? Що збираються робити дівчата? (дівчата
збираються робити Маринку)
- Як робили Маринку?
Читання уривку «Дівчата
прийнялися її квітчати…» до слів «зносили солому…»
-
А ось і нас є гілка. А чи не спробувати і нам її прикрасити? Дівчата, давайте і
ми зробимо Маринку! (дівчата прикрашають гілку квітами, стрічками, віночками)
-
І ось Маринка готова. Герої оповідання заходилися майструвати ще і Купала.
Давайте прочитаємо, як це було. «Дівчата підступили…» до слів: «чоловіча
постать готова…» (Слайд Марена і Купало)
- Коли готові вже Маринка і Купало запалювали багаття.
Купальське вогнище, згідно
з переказами має велику магічну силу. Через купальське вогнище стрибають всі,
проходячи своєрідний ритуал очищення. Так, вважалося, якщо дівчина і хлопець,
які кохають один одного стрибають через вогнище у парі взявшись за руки, і їх
руки залишаються з’єднаними, то вони побравшись, все життя проживуть разом.
Проте, в цьому видовищі можна побачити і
спортивний бік. Кожен намагався стрибнути через багаття якнайвище, якнайдалі,
не забуваючи про те, щоб стрибок був красивий. ( відео «На Івана Купала»)
- Ми знаємо, що дівчата зрана наплели
вінків. І ось тепер, коли Маринка втоплена, Купала спалили ( інколи Купала теж
топили) дівчата тікають від хлопців до води, щоб ворожити. Вони дістають
свічки, запалюють їх і прилаштувавши до своїх вінків, пускають на воду. Поки
вінки пливуть, дівчата ідуть понад річкою й співають. (Слайд «Ворожіння на
вінках»)
Часто хлопці намагаються зловити вінки дівчат. Пара
заздалегідь домовляються про те, яким буде вінок. Кожна дівчина плете його так,
щоб можна було впізнати: вплітали яскраву свічку, або велику квітку. Якщо
хлопцю вдається зловити вінок коханої, діставшись до нього вплав чи на човні,
це вважається доброю прикметою для їх подальшої спільної долі.
Згідно з народним повір'ям, якщо вінок пливе добре й
гарно горить свічка, то дівчина вийде заміж, а якщо він крутиться на
місці, — то ще дівуватиме, а як потоне — заміж не вийде взагалі. Якщо
ж вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега, то значить, що туди
дівчина заміж піде.
За народним повір'ям, вінки, в яких дівчата беруть участь
у святкуванні купальського свята, наділені цілющою силою. Тому й закидали
дівчата їх через голову на дах хати, а інші зберігали на горищі, вірячи, що
зілля, з якого сплетений вінок, вилікує від усяких хвороб.
Робота з індивідуальними картками: робимо записи, щодо свята Івана
купала.
-
Сьогодні ми не можемо не згадати про ще одне свято, яке пов’язане з річкою, з
водою. Хто здогадався, що це за свято? Так, це свято Водохреща!
Це свято, що відзначається 19 січня, має й іншу назву
— Богоявлення. За тиждень до свята
чоловіки вирубують із річкового льоду хрест великого розміру, обливають
червоною фарбою або й просто буряковим квасом. На березі річки, знову ж таки біля льодового
хреста, відбувається ще одне нетривале святкове богослужіння, потім священик
занурює в річкову воду (в ополонку) хрест під спів хору «Во Йордані хрещуся
тобі, Господи...». Ось тепер вода вважається освяченою, і люди набирають з
ополонки у принесений із собою посуд свячену воду. Після всіх процедур громада
повертається додому. За народними віруваннями, коли священик опускає хрест у
ополонку, з річки вистрибує нечиста сила, і гуляє вона землею до тої пори, поки
якась жінка не випере в річці білизну. Господині не квапилися повертати нечисту
силу у воду — хай побільше її загине від сильних морозів. За легендою, на
Водохрещення вода в річці на якусь мить перетворюється на вино.
Принісши додому свячену воду, господар кропить усе в оселі й господарстві. Уся родина сідає до столу, перед їжею випивши свяченої води. Після обіду дівчата йдуть до річки, щоб умитися йорданською водою — задля вроди та здоров'я. Перший понеділок після Водохрещення — святий. Цього дня можна їсти тільки пісні страви. (Слайди «Водохреща», відео)
Принісши додому свячену воду, господар кропить усе в оселі й господарстві. Уся родина сідає до столу, перед їжею випивши свяченої води. Після обіду дівчата йдуть до річки, щоб умитися йорданською водою — задля вроди та здоров'я. Перший понеділок після Водохрещення — святий. Цього дня можна їсти тільки пісні страви. (Слайди «Водохреща», відео)
Робота з
індивідуальними картками: робимо записи щодо свята Водохреща.
- А зараз ми
знову відпочинемо
Фізхвилинка « Тече вода
з-під явора»
Вчитель географії:
- На цьому уроці ми не можемо не згадати нашу
найбільшу, наймогутнішу річку, яка пам’ятає багато історичних подій, життя якої
пов’язане з багатьма містами. На берегах цієї могутньої річки утворилась перша
велика держава Київська Русь. Так, це Дніпро!
Дніпро бере початок на території Росії, де
витікає маленьким струмочком. Далі тече по лісистій і болотистій місцевості
Білорусі, а потім України.
На своєму шляху він приймає безліч приток і
стає судноплавною річкою. Довжина Дніпра 2200 кілометрів. На берегах Дніпра
знаходяться міста Київ, Канів, Кременчук, Херсон, Дніпропетровськ, Запоріжжя,
Хортиця.
Вчитель
української літератури:
- Дуже красива річка і її береги. І не дарма майстри
художнього слова прославляли величну річку у віршах, піснях, поемах,
оповіданнях, повістях.
Давайте пригадаємо пісню на слова Тараса Григоровича Шевченка «Реве та
стогне Дніпр широкий», а краще послухаємо у виконанні хору ім. Верьовки.
А ось подивіться і послухайте прекрасні слова
письменника Миколи Васильовича Гоголя про Дніпро.(Слова народжених в Україні)
Вчитель
географії:
- Дійсно, дуже гарні
слова! І дуже хочеться, щоб їх можна було б сказати і зараз, а разом з цим
пригадати той блакитний дзеркальний шлях. На жаль наші річки на даний час дуже
забруднені.
Кожне джерело, струмок,
кожна річка повинні дбайливо охоронятися. Якщо бачите, що хтось висипає у річку
сміття, зупиніть його – ця людина забруднює річку. Щоб вода не підмивала
береги, їх потрібно обсаджувати деревами, кущами.
Учні нашого класу теж
дбайливо ставляться до джерела, яке знаходиться у лісі. (Фотозвіт: «
Прибирання біля лісового джерельця»)
- Тож будьте бережливі до води, до річок.
Не скаламуть джерело!
Охороняй його чистоту!
Чиста вода – велике
багатство!
2. Закріплення
1. Гра-змагання «Найрозумніший» учні діляться на дві команди. Вчителі
по черзі задають питання, за кожну вірну відповідь команда отримує 1 бал.
1. Місце, де
починається річка називається…
2. Свято Івана купала
відзначається…
3. Місце, де
закінчується річка називається…
4. Головними
«героями» свята Івана купала є…
5. Маленькі річки,
які впадають в головну річку називаються…
6. На свято Івана
Купала дівчата пускають на воду…
7. Головна річка
разом з притоками утворюють…
8. Свято Водохреща
відзначають…
9. Річка, що має
вузьке русло, і швидку течію називається…
10. Яку річку
прославляли у своїй творчості Тарас Шевченко та Микола Гоголь?
Визначення переможців.
Підсумок
уроку
Сподіваємося, що вам і
нашим гостям було цікаво на нашому уроці. Ви всі молодці, добре попрацювали!
Але найкращими на уроці були такі учні:________________________________________________________________
Домашнє завдання: ___________________________________________________
Індивідуальна картка учня 7-Б
класу _________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Річка – це____________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________
(Малюнок схеми річки)
Річки бувають:
1.___________________________________________________________________
2.___________________________________________________________________
7 липня свято
________________________________________________________
Дівчата
_____________________________________________________________
Хлопці
______________________________________________________________
Свято відбувається
біля _______________________________________________
19 січня
_____________________________________________________________
В цей день вода у
всіх водоймах стає_____________________________________
Люди
_______________________________________________________________
____________________________________________________________________
Немає коментарів:
Дописати коментар