вівторок, 24 жовтня 2017 р.

конспект уроку

План-конспект бінарного уроку
з природознавства та літературного читання

Вчителі: Мезиненко Н.В.
                                                                           Мерзлікіна О.О.

Тема.  Польові рослини. Соняшник. Позакласне читання новели Олеся Гончара «Соняшники».
Мета:  ознайомити учнів із зовнішньою будовою соняшника, його значенням для людини, з’ясувати, як соняшник потрапив на Україну, та якого догляду потребує ця рослина. Розвивати пам'ять, спостережливість, виховувати любов до природи рідного краю.  Поглибити знання учнів про творчість О.Гончара, виховувати   повагу до людини праці, розвивати у дітей почуття краси, прищеплювати любов до української літератури.
Тип уроку: засвоєння та поглиблення нових знань.
Вид уроку :  бінарний урок.
Обладнання: таблиці «Польові рослини», «Що виготовляють з олії», «Соняшник», фізична карта півкуль, колекція «Соняшникове насіння», пляшка з олією  соняшника, фотографії із зображенням соняшника, штучні суцвіття соняшнику, зошити, ручки, підручники, тексти новели О.Гончара  «Соняшники».
Хід уроку:                                               
І.  Організаційний момент
Перевірка наявності необхідного обладнання на партах учнів.
Учитель. Любі діти! У наш клас завітали люди щирі,
                                       Привітайте в добрий час
                                      Гостей посмішкой  і миром.
Учень: Ми Вам раді,люди добрі,
             І вітаєм щиро вас .
             І запрошуєм ласкаво  
             На   урок у 7 клас.
ІІ.   Загально - корекційна  частина
Сьогоднішній урок буде дещо не схожим на ті, які  ми проводили раніше. Тому, що урок будуть вести два вчителя. І давайте уявимо, що ми дивимося телебачення і перемикаємо канали. Отже, вас вітає телеканал «Природа», і зараз ми у прямому ефірі. І перше, що ми вам пропонуємо – це відгадати загадку:
  Парубійко, я вродливий
Дуже гарний не шкодливий,
І росту собі на волі,
На городі і у полі,
Квіт до сонця повертаю,
За те й назву собі маю,
І в веселий свята час
Дам щось кожному із вас. (соняшник)
Сьогодні ми з вами познайомимось з цією прекрасною рослиною
(демонстрація  штучної квітки  соняшника).
ІІІ   Основна частина
 Повідомлення теми , мети  уроку
Тема. Польові рослини. Соняшник. Позакласне читання: новела  О.Гончара  « Соняшники». 
Давайте з’ясуємо :
 - А чого ви очікуєте від нашого уроку?
Відповідь починайте так : «на цьому уроці я дізнаюсь…»
(учні відповідають)
 На дошці вивішена модель  суцвіття соняшника, де на  пелюстках записані  завдання уроку.

ІV.   Актуалізація опорних знань.
Діти, на що схожа ця рослина?
( на сонце )
Вчитель тримає суцвіття соняшника:
Говорять: На сонечко я схожий
                   І сонечко люблю,
                   До нього повертаю
                   Голівоньку свою.
Згідно легенди, в   далекі часи  Сонце було божеством для людей. Йому поклонялися, його вихваляли. І тільки один юнак дивився на сонце і нічого не говорив. А коли Сонце запитало, чому він мовчить, юнак відповів, що він заворожений його красою, сяйвом  так, що не може говорити. І найбільше його бажання – бути схожим на Сонце, весь час дивитися на нього. Але люди не можуть бути схожими на сонце. І воно перетворило юнака на величну квітку, прикрашену вінком золотих пелюсток, що весь час дивиться на Сонце.
А  ще є легенда «Господь і квіти».
Був сонячний ранок. У райській долині квіти чекали на прихід Господа. Хоч тоді квітам ще дозволялося вільно рухатися по долині, цього ранку вони стояли непорушно у сподіванні ласки Божої.
Ось надходить Господь. Першу помітив проліску. Вона зустріла Його поглядом синіх оченят, в яких було стільки надії. Господь ласкаво доторкнувся квітки і промовив:
— Будеш ранньою весняною квіткою. Виростай першою, оповіщай прихід весни!
 Підійшов Господь до троянди. Зарожевілася квітка від щастя і потягнулася вгору, щоб вдячно торкнутися Господньої руки. Від гарячого почуття захоплення і відданості її туго завинені пелюстки розгорталися і щораз густіше наливалися чудовими барвами. І почула вона слова Господа:
— Розів’єшся пишним квітом. Будеш найгарнішою квіткою на землі.
Біла лілея зустріла Господа з побожно схиленою голівкою, ледве чутно шепочучи слова молитви-привітання. Так і зосталася вона назавжди побожною квіткою, квітом чистоти.  
Пішов Господь далі долиною. Горицвіт, шавлія, м’ята, подорожник, звіробій, золототисячник, Валер’яна, ромен і багато інших гуртом припали до  ніг Милосердного. Господь поблагословив їх і промовив:
— Помагайте людям у біді! Ростіть, і всмоктуйте соки землі, ловіть сонячне проміння! Збирайте ліки у своїх листочках, у корінцях, у насінні! Кожен із  вас буде мати в собі ліки від якоїсь хвороби.
Була там і конвалія.
— Господи! — озвалася вона несміливо. — Я хочу робити добро людям, та чи знайдуть вони мене в лісових тінистих схованках? До того ж я мала й непомітна. І почула відповідь:
— Не турбуйся, квіточко, люди будуть шукати і знаходитимуть тебе. Для того даю тобі дивні пахощі, а разом із цим у своїх дрібних білих квітках-дзвіночках матимеш дорогі ліки для серця.
 Ішов Господь далі й далі. Кожній зустрічній квітці давав якесь доручення. Нарешті захотів присісти й відпочити. Озирнувся навкруги, а вже соняшник підставив свій міцний стовбур, щоб Господові було до чого прихилити спину, простяг широке листя, щоб зробити холодок. Його велика квітка випнула свої жовті пелюстки, запрошуючи бджіл звеселити Господа бджолиним гудінням — музикою. І нагородив Господь добру рослину за таку увагу:
— Станеш у великій пригоді людям. З твоєї квітки бджоли збиратимуть нектар і перероблятимуть його на мед, а в насінні будеш мати цінну поживу для людей. Для того вони тебе й вирощуватимуть. Всі тебе любитимуть і шануватимуть.
 V. Вивчення нового матеріалу :
 Так, рослина має дуже багато  цінних властивостей. Я думаю,вам,діти, дуже цікаво дізнатися звідки потрапив до нас соняшник.
(Розповідь супроводжується показом на карті півкуль )
Батьківщина соняшника - Мексика, там він ріс, як звичайнісінький
бур’ян. (прикріплюється на карту квітка соняшника з надписом
 «бур’ян»)  Іспанці привезли цю рослину в Європу на початку XV століття. Вона мала поетичну назву «квітка сонця».І розцвіла вона на клумбах ботанічного саду в  Мадриді. Вона була садовою рослиною.( прикріплюється на карту квітка соняшника з надписом «садова рослина». 
Мандруючи з садка в садок, з країни в країну соняшник потрапив до Голландії а звідти «прийшов» і до України.
   Він  переселився   з клумби на грядку, з панського квітника на селянський город. Соняшникове насіння почали лузати в селах, селищах, та містах. Але ніде ця  золотоголова квітка не виходила за  городній тин. Говорили: «Земля для хліба, а не для пустощів, а що візьмеш у соняшника путнього, крім насіння?!» Так говорили і в інших країнах.
Німці пробували приготувати з підсмаженого насіння каву, але ніхто цієї кави не хотів пити. Англійці варили головки соняшника – і цієї страви ніхто не хотів їсти.
У 1842 році із соняшника була добута олія. У нас в Україні соняшник став найважливішою олійною культурою. (прикріплюється на карту квітка соняшника з надписом «Цінна культура» )
Отже:  1. Чим була квітка сонця на батьківщині за океаном? (Бур’яном)
2. Чим була вона довгі роки в Європі?  (Садовою  рослиною )
 3. А чим стала для нас?        (Цінною  рослиною )
Прийшов час познайомитися із зовнішньою будовою соняшника.
Соняшник – однорічна висока рослина( учні по черзі характеризують органи цієї рослини, окрім суцвіття)
                                   Соняшник
Стебло
Прямостояче
Листки
Прості, черешкові
Корінь
Мичкуватий
Суцвіття
Кошик

Розповідь вчителя про будову суцвіття (за таблицею)
На верхівці стебла міститься велике суцвіття, яке помилково вважають однією золотаво-жовтою квіткою. Знизу воно вкрите обгорткою –листочками, що зрослися.   У суцвітті буває до 1000 квіток. (завдання
 учням – користуючись підручником, визначити тип суцвіття; отримані дані заносяться у таблицю )
Понад краєм суцвіття – кошика розміщені жовті язичкові квітки, які приваблюють комах, а в центрі кошика містяться трубчасті квіти. Саме з цих квіток розвиваються плоди .
Але, щоб утворилися плоди, що повинно відбуватися?(запилення)
Соняшник важлива медоносна рослина. Поясніть, діти, що це означає?
Які ще ви знаєте польові рослини-медоноси?
 Плід у соняшника - сім’янка, в якій знаходяться насінини,багаті на олію.
  Дослідницька робота:
Учні отримують папірці, в які загорнуті по три насінини соняшника, вчитель пропонує міцно натиснути на насінини,а потім розгорнути   папірець. На папері залишаться масні плями. Як ви думаєте, що це за плями? Так, ми отримали олію.(вчитель демонструє пляшку олії.)
Вивішується таблиця : Соняшник-технічна культура
Ви переконались, яке важливе значення в нашому житті має  ця культура.
Як же вирощують соняшник?
Про це ви дізнаєтесь на телеканалі «література»
Але спочатку фізкультхвилинка !
А ми зерно сіяли, сіяли .
У земельку свіжую, свіжую
.
І з’явились перші листочки
А з них повні, гарні
квіточки.
До сонечка повернулись,
І  сонечку  усміхнули
Вітер квіточки  хитає ,
До зерняток промовляє :
 Ви і повні, і хороші,-
 Буде урожай хороший !
І.Загально-корекційна частина 
Вас вітає телеканал «література»
Ми починаємо з поетичної хвилинки
ІВАН ДРАЧ
БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК
           В соняшника були руки і ноги,
           Було тіло, шорстке і зелене.
           Він бігав наввипередки з вітром,
           Він вилазив на грушу,
           і рвав у пазуху гнилиці,
           І купався коло млина, і лежав у піску,
           І стріляв горобців з рогатки.
           Він стрибав на одній нозі,
           Щоб вилити з вуха воду,
           І раптом побачив сонце,
           Красиве засмагле сонце,-
           В золотих переливах кучерів,
           У червоній сорочці навипуск,
           Що їхало на велосипеді,
           Обминаючи хмари на небі...
           І застиг він на роки й століття
           В золотому німому захопленні:
           - Дайте покататися, дядьку!
           А ні, то візьміть хоч на раму.
           Дядьку, хіба вам шкода?!
           Поезіє, сонце моє оранжеве!
           Щомиті якийсь хлопчисько
           Відкриває тебе для себе,
           Щоб стати навіки соняшником.
Ось такий вірш-балада, а давайте пригадаємо, що таке балада .
 Учень: Балада-це невеликий твір казково-фантастичного, або героїчного змісту. 
 Так і уявляється нам меткий хлопчисько, що займався своїми нехитрими справами, навіть, бешкетував. І раптом, відкрив для себе неймовірну красу-життєдайне сонце, безмежне небо, дерева, трави. І наша з вами розмова піде про те, як кожної  миті кожен з вас має можливість відкрити для себе  дивовижну красу.
І ми поринемо у світ літератури, у світ художнього слова.
ІІ. Основна частина
Ми з вами читали новелу О.Гончара «Соняшники», давайте пригадаємо, що таке новела?  
Учень: Новела – це невеличкий розповідний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.
А тепер повернемося до нашої новели. Ми з вами знаємо, що соняшник є основною культурою, яка вирощується на Україні. І ми вже знаємо, що у колгосп, де вирощували соняшники приїхав скульптор.
Хто такий скульптор?
Учень:  Скульптор-це людина, яка робить скульптури.
Чому ж скульптор приїхав у колгосп?
Де скульптор уперше зустрів Меланію?
Яке враження справила Меланія на скульптора?
Ми знаємо, що Меланія була відома скульпторові з газет, але як фотографували Меланію?
Скульптор зрозумів, чому дівчину фотографували тільки у профіль?
Чому скульптор вирішив їхати додому?
Але зразу виїхати не вдалося і скульптор відправляється до Меланії  «на  постій». Давайте знайдемо у тексті опис оселі Меланії? 
(читання уривка)
Влаштувавши гостя, Меланія іде на роботу, а скульптор, мандруючи по селу, продовжує знайомство з Мелашкою.
Що односельці кажуть про Меланію?
(читання уривка)
Чи помічають люди, що дівчина некрасива ?  
 Скульптор ніяковіє, йому соромно, що він не може виліпити дівчину…
 І ось ранок. Скульптор вирушає додому . Але він відчуває свою провину і вирішує все ж таки попрощатися з Меланією.
Вони разом із головою колгоспу під’їхали до соняшникового поля і скульпторові перехватило дух від побаченого.
(читання уривка, демонстрація фотографії соняшникового поля, прослухування пісні «Соняшники» у виконанні М . Гнатюка)
А тепер давайте пригадаємо, як і де вирощують соняшник?
Завдяки чому ми маємо врожай?  
Давайте знайдемо у тексті місце, де  голова колгоспу розповідає про вирощування соняшника. (читання уривка)
Як працюють дівчата? (читання уривка)
І ось ми повернулись до того, з чого почали :  скульптор відкрив для себе  неймовірну красу,  красу людини праці! (читання уривка і показ ілюстрації )
Що вирішує скульптор?
Як ви думаєте, чому Мелашка була красивою в цей момент? 
(бо працювала, займалася улюбленою справою)
І, як підсумок,  хочу процитувати вам слова Василя Сухомлинського:  
«Якщо хочеш бути красивим, працюй до самозабуття, працюй так, щоб ти почував себе творцем, майстром, в улюбленому ділі.
Працюй так, щоб очі твої виражали одухотвореність великим людським щастям-щастям творчості». 
ІІІ. Заключна частина уроку
Працьовита людина завжди викликає захоплення. Праця не тільки  робить людину красивою, а й сама створює красу .Давайте звернемося до краси, яку створили люди, милуючись красою природи, оскільки мова у нас іде про соняшник, то ми звернемося до нього.


Ми, українці, давно вважаємо соняшник символом нашої країни.
Тепер ми   і не уявляємо наші пейзажі   без соняшника. Золотавого красеня зображують художники, фотографи. Рослина  органічно вписується у різні краєвиди. Квітками соняшника оздоблюють посуд , одяг, предмети побуту.
(демонстрація фотографій)
Автомобіль з аерографією «Соняшники», тарілка з малюнком «Соняшник», декоративні соняшники у вазі, посуд оздоблений об’ємними квітами соняшника, декоративний посуд оздоблений квітками соняшника, капці з аплікацією «Соняшник», весільний торт, прикрашений квітками соняшника.
А зараз до нас завітав розважальний канал, який пропонує взяти участь у грі «Допоможи».
 Якось, відомий мандрівник барон Мюнхаузен вирішив намалювати побачене в подорожі. Ось що у нього вийшло.(демонстрація малюнка)
Уважно розгляньте, чи  все вірно зобразив мандрівник?(діти вказують на помилки у зображенні)
А ще барон Мюнхаузен склав таке оповідання :
( вчитель читає оповідання і після кожного речення робить паузу, щоб діти виправляли помилки.)
Коли скульптор приїхав до колгоспу стояла осінь. Він збирався намалювати портрет Меланії Чобітько. Меланія прославилася тим, що вирощувала польові квіти.  Ще скульптор багато дізнався про соняшник. Він дізнався, що це дикоросла культура, що соняшник має витке стебло, прості листки, а ще соняшник важлива медоносна культура. Скульптор вирішив відкрити свою майстерню просто на полі, щоб малювати соняшники і Меланію.
VІ.Підсумок уроку
Діти, вам сподобався урок? Чи справились ви із завданням?
Діти по черзі відривають пелюстки у моделі соняшника. Свою відповідь починають словами:  «На цьому уроці я дізнався…»
Оцінювання знань дітей.








конспект уроку

Конспект інтегрованого уроку з географії та української літератури. «Річка. Панас Мирний «Удень на Купала»
Мета
навчальна: сформувати уявлення про річку, її частини, з’ясувати відмінність між рівнинною та гірською річкою, дати поняття про водоспад, продовжити знайомити учнів з творчістю відомого українського письменника Панаса Мирного;
розвиваюча: розвиток словесно-логічного мислення на основі аналізу прочитаного, розвиток уяви на основі зіставлення змісту прочитаного та особистого життєвого досвіду, розширення  словникового запасу учнів під час роботи з текстом,  розвиток вміння працювати з фізичною картою України;
виховна: виховувати любов до природи засобами художньої літератури, виховувати позитивні моральні якості, зокрема повагу до традицій українського народу.
Тип уроку: бінарний
Обладнання: підручники «Географія», «Літературна читанка», індивідуальні картки, фізична карта України, відеоматеріали, презентація «Річки. Народні обряди».
Словникова робота
Гирло – місце, де струмок або  річка впадають  в іншу річку або море.
Маринка, Марена  – чучело, яке виготовляють у свято Івана Купала.
Обніжок – вузька неорана смуга землі між ланами, городами. 

Хід уроку
І Підготовчий етап
1. Організація початку уроку
Вчителі перевіряють готовність робочих місць
Вчитель української літератури:
         - Добрий день, діти. На нашому уроці присутні гості, тож привітайтеся з ними, щиро посміхніться, подаруйте їм гарний настрій і тепло свого серця.
Вчитель географії:
- А зараз ви подивитесь відео, послухаєте пісню; будьте уважні, ви здогадаєтеся про що у нас сьогодні буде іти мова.
(Відео «пісня «Водограй)
2. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу
Вчитель географії:
- Де зустрічається вода на землі?
Складання асоціативного куща


ІІ Основний етап
1.     Викладання нового матеріалу
Вчитель географії:
- Про що саме піде мова на уроці, ви дізнаєтесь відгадавши загадки:
1.Тече, тече – витече,
Біжить, біжить – не вибіжить.
                                      (Річка)
2. Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить.
                                                      (Річка)
3. Крутиться, вертиться, берега держиться.
                                                           (Річка)
Так, ми будемо говорити про річки, та народні обряди, які пов’язані з річкою. (Слайд «Річка»)
Тож, тема уроку: «Річки. Панас Мирний «У день на Купала»
Давайте зробимо запис у своїх індивідуальних картках. ( учні записують дату і тему уроку)
Завдання  нашого уроку
-         дізнатися, що таке річка
-          познайомитись з будовою річки
-         з’ясувати відмінність між рівнинною та гірською річками
-         опрацювати твір Панаса Мирного  «У день на Купала» (уривок з оповідання «За водою»)
-         зупинитися на народних святах та обрядах, пов’язаних з річкою
Що ж таке річка?
Вчитель української літератури:
- Готуючись до цього уроку ми  з учнями провели невеличку пошукову роботу, найшли багато загадок, прислів’їв, приказок, віршів про річку. Хотіли побільше розповісти їх на цьому уроці, але несподівано знайшовся такий вірш, який розповість про річку майже все, і ми вирішили зупинитися саме на ньому.
Читання учнями вірша «Річка»
Ніби синя стрічка, через поле й гай
Поспішає річка у далекий край.
Увібравши в себе із струмків води,
Пробива завзято довгії шляхи.

І про все, що бачить, розповідь складає,
 Хвильками-устами тихо промовляє:
“Я з землі прорвалась чистим джерелом,
Рушила по лісу, стала потічком.

Потім мандрувала, вилась поміж скал,
Бігла, простувала через греблі й вал.
Землю напувала, буйно щоб цвіла,
Для звірят у спеку втіхою була.

Сонечко вмивала ранньої пори,
Освіжала хмарки залюбки вгорі.
Пестила веселки райдужну дугу,
Сповила в тумани вербу молоду.

Човники гойдала на своїм плечі,
Проводжала в вирій журавлів ключі.
Ясночолий місяць та ясні зірки
Срібло промивали у моїй воді.

І помчала річка в невідому даль,
Кинувши на коси голубу печаль.
Підтюпцем прямує через поле й гай,
Щоб ще більш дізнатись про свій рідний край.

Вчитель географії
- Так, дійсно, цей віршик допоможе нашому знайомству з річкою. Я гадаю, що серед вас, мабуть, не знайдеться жодного учня, хто б  сказав, що ніколи в житті не бачив річки.  (Слайд «Річка»)
Яке б визначення ви дали річці?
Річка – це постійний потік води. Робимо запис в індивідуальних картках.
А зараз ми познайомимося з частинами річки. (Слайд «Схема річки»)
Як і все в цьому світі, річка має початок і кінець. Хто з вас знає, як  називається початок річки?
- Витік. (Відео «Витік річки»)
- Саме звідси, з глибини лісового джерела вибігає блакитне чудо – майбутня річка. Немає чистішої і смачнішої води, ніж джерельна. Цей маленький струмочок дзвенить, співаючи про народження річки.
Робота з індивідуальними картками: учні позначають витік річки.
- А як називається кінець річки?
- Гирло. (Слайд «Схема річки»)
- Кінцем річки може бути інша річка, озеро, море. ( відео «Гирло»)
Робота з індивідуальними картками: учні позначають гирло річки.
- А протяжність від витоку до гирла складає довжину річки. ( Слайд  «Схема річки»)
- Кожна річка ледь народившись прокладає собі шлях, вимиваючи велику заглибину. Русло – заглибина, по якому тече річка
Робота з індивідуальними картками: учні позначають русло річки.
- Ви звернули увагу, як змінюється ширина річки від витоку до гирла. Чому? В неї впадають інші річки, які називаються притоками. (Слайд «Схема річки») Притоки впадають з різних сторін. В залежності від цього їх називають правими і лівими. ( учні пригадують, як визначити правий і лівий берег річки)
Робота з індивідуальними картками: учні позначають притоки  річки, і підраховують кількість правих і лівих приток.
- В залежності від рельєфу річки бувають двох типів: гірські і рівнинні.
Порівняння гірської і рівнинної річки. ( Слайд «Гірська і рівнинна річки»)
Робота з індивідуальними картками: річки бувають: гірські і рівнинні.
         Самостійна робота з підручником: знайти визначення, що таке водоспад. (Відео «Ялинський водоспад»)
         Робота з фізичною картою України.
         Гра  «Відгадай річку за описом».
         Її витік в Курській області Росії, має мілководні притоки, спокійну, повільну течію, ця річка впадає в найбільшу річку Харківської області Сіверський донець. Її притоки мають назви Герасим, Осколець, Дубівка, Куп’янка. Так, це наша річка Оскіл! Знайдіть і покажіть її на карті.
         - А зараз ми відпочинемо, і час готуватися до свята. Але що це? Починається дощ! (Відео «Дощ»)
         Фізхвилинка
- А чи знаєте ви як звучить дощ? Давайте спробуємо відтворити музику дощу.
Повіяв вітерець ( потерти долоні)
Став накрапати дощ (клацаємо пальцями)
Дощ посилюється (плескаємо по плечах)
А ось і справжня злива (плескаємо по ногах)
А ось і буря (тупочемо ногами)
Злива стихає (плескаємо по ногах)
Дощ стихає (плескаємо по плечах0
Поодинокі краплі падають на землю (клацаємо пальцями)
Вщухає вітерець (потерти долоні0
Хмари розійшлися (руки в сторони)
Ура, сонце! (руки вгору)

         Вчитель української літератури:
         - Дощ закінчився, час вирушати далі. З глибини віків прийшло до нас свято Івана Купала, свято літнього сонцестояння, свято тепла, молодості та кохання, яке відзначається в ніч на 7 липня. За народним повір'ям, у цей день відбуваються різні дива: трави і квіти набувають магічної сили, земля відкриває свої скарби, сонечко спускається з неба, щоб викупатись у річці, а опівночі вогнистим цвітом розквітає папороть — хто знайде той цвіт, той здобуде багатство і здоров'я. (Слайд)
         Звернемося до підручника. Українські письменники не раз зверталися у своїй творчості до народних свят та обрядів. І сьогодні ми з вами попрацюємо над уривком з оповідання «За водою». Воно належить талановитому перу Панаса Мирного. Відкриємо підручники. З чого ж починається святкування?
Читання уривку « У день на Купала зрана… « до слів: «ярою пшеницею…»
         Обговорення:
-  Що робили дівчата? (плели вінки)
- А що в цей час робили хлопці? (ламали гілля)
 - Для чого хлопці ламали гілля? (щоб зробити Маринку)
 - І ось вони зустрілися, побачили одні одних. Як зустрілися дівчата і парубки?  Давайте знайдемо в тексті це уривок. «Дівчата, он – парубки…» до слів: «пісня стихла…»
         - Про що домовлялися дівчата і парубки? Що збираються робити дівчата? (дівчата збираються робити Маринку)
- Як робили Маринку?
         Читання уривку «Дівчата прийнялися її квітчати…» до слів «зносили солому…»
         - А ось і нас є гілка. А чи не спробувати і нам її прикрасити? Дівчата, давайте і ми зробимо Маринку! (дівчата прикрашають гілку квітами, стрічками, віночками)
         - І ось Маринка готова. Герої оповідання заходилися майструвати ще і Купала. Давайте прочитаємо, як це було. «Дівчата підступили…» до слів: «чоловіча постать готова…» (Слайд Марена і Купало)
- Коли готові вже Маринка і Купало запалювали багаття.
         Купальське вогнище, згідно з переказами має велику магічну силу. Через купальське вогнище стрибають всі, проходячи своєрідний ритуал очищення. Так, вважалося, якщо дівчина і хлопець, які кохають один одного стрибають через вогнище у парі взявшись за руки, і їх руки залишаються з’єднаними, то вони побравшись, все життя проживуть разом.
             Проте, в цьому видовищі можна побачити і спортивний бік. Кожен намагався стрибнути через багаття якнайвище, якнайдалі, не забуваючи про те, щоб стрибок був красивий. ( відео «На Івана Купала»)
         - Ми знаємо, що дівчата зрана наплели вінків. І ось тепер, коли Маринка втоплена, Купала спалили ( інколи Купала теж топили) дівчата тікають від хлопців до води, щоб ворожити. Вони дістають свічки, запалюють їх і прилаштувавши до своїх вінків, пускають на воду. Поки вінки пливуть, дівчата ідуть понад річкою й співають. (Слайд «Ворожіння на вінках»)
Часто хлопці намагаються зловити вінки дівчат. Пара заздалегідь домовляються про те, яким буде вінок. Кожна дівчина плете його так, щоб можна було впізнати: вплітали яскраву свічку, або велику квітку. Якщо хлопцю вдається зловити вінок коханої, діставшись до нього вплав чи на човні, це вважається доброю прикметою для їх подальшої спільної долі.
Згідно з народним повір'ям, якщо вінок пливе добре й гарно горить свічка, то дівчина вийде заміж, а якщо він крутиться на місці, — то ще дівуватиме, а як потоне — заміж не вийде взагалі. Якщо ж вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега, то значить, що туди дівчина заміж піде.
За народним повір'ям, вінки, в яких дівчата беруть участь у святкуванні купальського свята, наділені цілющою силою. Тому й закидали дівчата їх через голову на дах хати, а інші зберігали на горищі, вірячи, що зілля, з якого сплетений вінок, вилікує від усяких хвороб.
Робота з індивідуальними картками: робимо записи, щодо свята Івана купала.
         - Сьогодні ми не можемо не згадати про ще одне свято, яке пов’язане з річкою, з водою. Хто здогадався, що це за свято? Так, це свято Водохреща!
Це свято, що відзначається 19 січня, має й іншу назву — Богоявлення.  За тиждень до свята чоловіки вирубують із річкового льоду хрест великого розміру, обливають червоною фарбою або й просто буряковим квасом.  На березі річки, знову ж таки біля льодового хреста, відбувається ще одне нетривале святкове богослужіння, потім священик занурює в річкову воду (в ополонку) хрест під спів хору «Во Йордані хрещуся тобі, Господи...». Ось тепер вода вважається освяченою, і люди набирають з ополонки у принесений із собою посуд свячену воду. Після всіх процедур громада повертається додому. За народними віруваннями, коли священик опускає хрест у ополонку, з річки вистрибує нечиста сила, і гуляє вона землею до тої пори, поки якась жінка не випере в річці білизну. Господині не квапилися повертати нечисту силу у воду — хай побільше її загине від сильних морозів. За легендою, на Водохрещення вода в річці на якусь мить перетворюється на вино.
          Принісши додому свячену воду, господар кропить усе в оселі й господарстві. Уся родина сідає до столу, перед їжею випивши свяченої води. Після обіду дівчата йдуть до річки, щоб умитися йорданською водою — задля вроди та здоров'я.    Перший понеділок після Водохрещення — святий. Цього дня можна їсти тільки пісні страви. (Слайди «Водохреща», відео)
 Робота з індивідуальними картками: робимо записи щодо свята Водохреща.
 - А зараз ми знову відпочинемо
         Фізхвилинка « Тече вода з-під явора» 
         Вчитель географії:
- На цьому уроці ми не можемо не згадати нашу найбільшу, наймогутнішу річку, яка пам’ятає багато історичних подій, життя якої пов’язане з багатьма містами. На берегах цієї могутньої річки утворилась перша велика держава Київська Русь. Так, це Дніпро!
          Дніпро бере початок на території Росії, де витікає маленьким струмочком. Далі тече по лісистій і болотистій місцевості Білорусі, а потім України.
          На своєму шляху він приймає безліч приток і стає судноплавною річкою. Довжина Дніпра 2200 кілометрів. На берегах Дніпра знаходяться міста Київ, Канів, Кременчук, Херсон, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Хортиця.
        
        

         Вчитель української літератури:
- Дуже красива річка і її береги. І не дарма майстри художнього слова прославляли величну річку у віршах, піснях, поемах, оповіданнях, повістях.
Давайте пригадаємо пісню на слова Тараса Григоровича Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий», а краще послухаємо у виконанні хору ім. Верьовки.
А ось подивіться і послухайте прекрасні слова письменника Миколи Васильовича Гоголя про Дніпро.(Слова народжених в Україні)
         Вчитель географії:
         - Дійсно, дуже гарні слова! І дуже хочеться, щоб їх можна було б сказати і зараз, а разом з цим пригадати той блакитний дзеркальний шлях. На жаль наші річки на даний час дуже забруднені.
         Кожне джерело, струмок, кожна річка повинні дбайливо охоронятися. Якщо бачите, що хтось висипає у річку сміття, зупиніть його – ця людина забруднює річку. Щоб вода не підмивала береги, їх потрібно обсаджувати деревами, кущами.
         Учні нашого класу теж дбайливо ставляться до джерела, яке знаходиться у лісі. (Фотозвіт: « Прибирання  біля лісового джерельця»)
- Тож будьте бережливі до води, до річок.
Не скаламуть джерело!
Охороняй його чистоту!
Чиста вода – велике багатство!

         2. Закріплення
1. Гра-змагання «Найрозумніший» учні діляться на дві команди. Вчителі по черзі задають питання, за кожну вірну відповідь команда отримує 1 бал.
1. Місце, де починається річка називається…
2. Свято Івана купала відзначається…
3. Місце, де закінчується річка називається…
4. Головними «героями» свята Івана купала є…
5. Маленькі річки, які впадають в головну річку називаються…
6. На свято Івана Купала дівчата пускають на воду…
7. Головна річка разом з притоками утворюють…
8. Свято Водохреща відзначають…
9. Річка, що має вузьке русло, і швидку течію називається…
10. Яку річку прославляли у своїй творчості Тарас Шевченко та Микола Гоголь?
         Визначення переможців.
         Підсумок уроку
         Сподіваємося, що вам і нашим гостям було цікаво на нашому уроці. Ви всі молодці, добре попрацювали! Але найкращими на уроці були такі учні:________________________________________________________________
         Домашнє завдання: ___________________________________________________

        
Індивідуальна картка учня 7-Б класу _________________________________

____________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Річка – це____________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________

(Малюнок схеми річки)












Річки бувають:
1.___________________________________________________________________
2.___________________________________________________________________


7 липня свято ________________________________________________________
Дівчата _____________________________________________________________
Хлопці ______________________________________________________________
Свято відбувається біля _______________________________________________



19 січня _____________________________________________________________
В цей день вода у всіх водоймах стає_____________________________________
Люди _______________________________________________________________
____________________________________________________________________