10 клас
17.03.2020
Українська мова
«Читання вголос»
1.Уважно прочитай оповідання вголос, правильно
вимовляючи слова, дотримуючись інтонації. Звертай увагу на розділові знаки.
2. Дай відповіді на запитання.
Ті самі слова
Улітку Андрійко пішов працювати на тваринницьку
ферму. Його послали до бaбyci Марини - куховарки. Вона варила їсти пастухам i
дояркам. Андрійко допомагав бaбyci: воду носив, картоплю чистив, дрова рубав,
xлiб нарізав.
Весело, привільно працювати влітку в степу. Сонечко
гpiє, вітep вiє, пташки щебечуть, можна и до ставка піти покупатися, як бабуся
дозволить.
Уранці бабуся и каже Андрійкові.
- Піди води принеси.
I такий тихий, добрий, ласкавий голос у бaбyci, що
Андрійко швиденько бере відро й біжить до колодязя. А колодязь далеченько - аж
під лісом. Витягне відро води и живенько принесе.
Та ось прислали на ферму ще одного працівника — діда
Карпа. Став працювати він сторожем.
Не сподобався дід нікому: ні бaбyci Марині, нi
Андрійкові. Мовчазний, похмурий. Якось увечері Андрійко попросив:
- Дідусю, розкажіть казку.
Дід щось буркнув сердито, а потім каже:
- Нічого тобi робити, казки захотілося... Піди краще
води принеси...
Такі холодні, крижані, безсердечні були цi слова.
Андрійко з великим небажанням пішов по воду. Витяг, повне відро, сів біля
колодязя и довго сидів. Не хотілося йти до діда Карпа.
Приніc Андрійко води й зараз же пoбіг до бaбyci
Марини.
Уранці Андрійко встав до схід сонця. Начистив
картоплі. I з нетерпінням чекав, щоб бабуся послала по воду. Hapeштi почулися
тихі ласкаві слова:
- Піди води принеси.
Андрій пoбіг, витяг води й швиденько приніс на
кухню.
Василь
Сухомлинський (210 слів)
Запитання:
1.Куди пішов працювати улітку Андрійко?
2. До кого послали Андрійка
3. Яку роботу виконував Андрійко?
4. Чому Андрійко з бажанням виконував доручення
бабусі?
5. Кого ще прислали на ферму?
6. Яким був новий працівник – сторож дід Карп?
7.Що попросив Андрійко увечері діда Карпа?
8. Який настрій викликали в Андрійка крижані слова
діда Карпа?
9. Як ти вважаєш, чому текст названо «Ті самі
слова».
10.Вибери з поданих прислів’їв, яке більш влучно
характеризує бабусю, а яке дідуся:
- Роби добро, не кайся, роби зло – зла і сподівайся.
- Хто людям добра бажає, той і сам має.
11. Що засуджує автор оповідання?
12.Користуючись рядками тексту, порівняй ставлення
хлопчика до роботи, запропонованої бабусею і дідусем.
19.03.2020
Українська мова
«Усний переказ художнього тексту за розгорнутим
планом»
Ярослав Стельмах
САНЧАТА
Оповідання
Спускалися ми з Митьком на санчатах. Уже всі розійшлись, а ми собі катаємось. Нарешті вирішили йти додому. Дивимось — дядечко з паличкою до нас прямує.
— Мені, — каже, — хлопчики, незручно дуже, але взув я старі черевики, а вони ковзкі. Боюсь, не піднімуся нагору, впаду. Мені дуже незручно, — повторює, — але чи не змогли б ви мене на гору оцю підвезти?
Йому, мабуть, теж додому потрібно було, як і нам.
Ми трохи розгубились — нас дорослі катали на санчатах, це правда, а от ми їх ніколи. Я і кажу:
— Звичайно, можемо! Сідайте, будь ласка.
От веземо дядечка, а він іще ззаду паличкою своєю підштовхує. Тільки виїхали — тіточка якась біжить.
— Що, — кричить, — зламав?
А ми їй:
— Та ні! Він хоч і важкий, але санчата теж міцні, будь-кого витримають. Так що ви не хвилюйтеся, не зламав.
Дядечко засміявсь і до тіточки:
— Нічого я не зламав. Просто слизько дуже, от я і попросив хлоп’ят підвезти.
Тут і ми зрозуміли, що вона зовсім не про санчата питала.
Тіточка взяла його під руку, і вони пішли. «Спасибі» сказали.
А ми думаємо: «Раз на гору вже зайшли, то ще раз спустимось».
Спустилися. Стоїмо, чекаємо — може, ще когось підвезти потрібно. Довго чекали — ніхто не просить. Бачимо — бабуся йде.
Ми до неї.
— Чи не треба вас на гору підвезти?
А вона ступнула назад і каже:
— Ви вже краще самі катайтесь, а то ще завезете на гору, а там відпустите.
Чи то вона так пожартувала — незрозуміло.
Ми тоді ще раз з’їхали. Вже стемніло, а нікого так і нема.
Ми й пішли собі додому.
«Нічого, — думаємо, — завтра теж прийдемо кататися. От тоді, може, кого-небудь і підвеземо!»
Усно перекажи текст за поданим розгорнутим планом.
План
1. Діти каталися на санчатах.
а) вже стемніло
б) вирішили йти додому
г) зустріли дядечка
2. Дядечко попрохав про допомогу
а) шлях нагору
б) зустріч з тіточкою
в) подяка
3. Діти вирішили робити добрі справи
а) зустріч з бабусею
4. «Може завтра кого-небудь підвеземо»
31.04.2020
Українська мова
«Письмовий переказ тексту за розгорнутим планом»
Користуючись розгорнутим зроби письмовий переказ тексту «Санчата»
02.04.2020
Українська мова
«Розмовний стиль мовлення, сфери його вживання»
Опрацюй матеріал, перепиши у зошит.
Розмовний стиль (або
його ще називають розмовно-побутовим) – найбільш уживаний у сучасній мові.
Сфера вживання:
в побутовому усному спілкуванні для
офіційного або неофіційного спілкування людей у повсякденному житті.
У розмовному мовленні широко використовуються прості
речення, переважно короткі. Розмовне мовлення здебільш спонтанне,
непідготовлене, тому його компонентами є позамовні елементи: міміка, жести.
— «Грицю! — сказав
батько.
— Га! — сказав
Гриць.
— Видиш оту хату?
— Видзу.
— Пам’ятай собі,
се школа.
— Ба, — сказав
Гриць.
— Сюди будеш
ходити вчитися.
— Ба, — сказав
Гриць.
Ознаки розмовного стилю:
- широке
використання загальновживаних слів;
- експресивність
та емоційне забарвлення мовлення;
- використання
міміки та жестикуляції;
- вживання
неповних речень, вставних слів та звертань;
- часте
використання слів із суфіксами пестливості чи зневаги.
Немає коментарів:
Дописати коментар